СРБ – класичний білок гострої фази, який розглядається як найчутливіший лабораторний маркер інфекції, запалення та тканинного пошкодження. За структурою СРБ належить до сімейства пентраксинів з ММ 115–135 кДа, він складається з п’яти ідентичних неглікозованих поліпептидних субодиниць, що утворюють циклічну дископодібну пентамерну структуру. Синтез СРБ відбувається в гепатоцитах і регулюється прозапальними цитокінами, в першу чергу ІЛ-6, а також ІЛ-1 та ФНПα. Період напіввиведення СРБ становить 19 годин і є постійною величиною в нормі та патології. На тлі запалення, інфекції або травматичного пошкодження рівень СРБ швидко зростає в 100 і більше разів. Рівень СРБ у крові становить більше 5 мг/л вже через 6 годин після активації його синтезу в гепатоцитах, досягаючи максимальних значень через 24-72 години. ), системних грибкових та вірусних інфекціях (10-30 мг/л); туберкульоз; ревматичних захворюваннях (ревматоїдний артрит, ювенільний хронічний артрит, анкілозуючий спондилоартрит, псоріатичний артрит, системні васкуліти, ревматична поліміалгія, хвороба Рейтера, хвороба Крона, ревматична лихоманка, еритема нодозум); некрозах (ІМ, метастази пухлин, гострий панкреатит); травми (хірургічні втручання, опіки, переломи); злоякісних новоутвореннях (лімфома, карцинома, саркома). Незначне підвищення чи нормальний рівень СРБ у крові відзначається при деяких аутоімунних захворюваннях, виразковому коліті, лейкозах, реакції трансплантат проти господаря.
Вважають, що за відсутності очевидних причин (інфекція, травма, пухлини, аутоімунна патологія) невелике збільшення концентрації C-реактивного білка в крові може відбивати хронічне субклінічне запалення судинної стінки, пов’язане з атеросклерозом. Виявлено позитивну кореляцію між рівнем СРБ у крові, класичними факторами ризику та маркерами атеросклерозу (вік, куріння, індекс маси тіла, артеріальний тиск, рівень загального ХС, ТГ, гомоцистеїну, фібриногену, Д-димеру). За сучасними уявленнями, навіть незначне підвищення концентрації СРБ є незалежним проспективним фактором ризику кардіоваскулярних ускладнень.
Залежно від мети дослідження визначення концентрації СРБ проводиться класичними та високочутливими методами. Класичні методи призначені для виявлення підвищеного рівня СРБ при гострому запаленні та ушкодженні тканини в межах діапазону концентрацій 5–500 мг/л. Високочутливий аналіз реактивний білок СРБ (hsСРБ) дозволяє вимірювати концентрації СРБ нижче 5мг/л і використовується для оцінки базального рівня hsСРБ та пов’язаного з ним кардіоваскулярного ризику.
Аналіз С-реактивний білок (СРБ) класичними методами є корисним тестом для скринінгу ураження внутрішніх органів; оцінки активності патологічного процесу у хворих на ревматичні та інші хронічні запальні захворювання, а також у хворих на гострий панкреатит; моніторування та контролю ефективності терапії бактеріальних та вірусних інфекцій, у т. ч. інтеркурентних інфекцій при ВКВ та ін. захворюваннях з незначною або відсутнім острофазовою відповіддю; диференціальної діагностики хронічних запальних захворювань (ВКВ та РА, хвороби Крона та виразкового коліту). Визначення базального рівня hsСРБ має важливе значення для стратифікації хворих на ревматичні захворювання за ступенем кардіоваскулярного ризику. Крім того, збільшення базальної концентрації СРБ асоціюється з тяжкими деструктивними ураженнями суглобів. З 2010 року СРБ є лабораторним класифікаційним критерієм РА. Джерело: https://www.cmd-online.ru